Факсимільні видання
фонду рідкісних та цінних видань бібліотеки КНУ
До Дня української писемності та мови фахівці бібліотеки репрезентують факсимільні видання Т. Г. Шевченка та
І. П. Котляревського
Також у проекті представлена галерея інших цікавих факсимільних видань
Факсиміле (від лат. fac simile – «зроби подібне») – друк твору, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, підпис, малюнок, креслення, гравюри, монограми, включаючи усі особливості паперу й обкладинки. Вперше з'явилось таке видання 1808 р. у Мюнхені, де літографським способом було виготовлено факсимільну копію єдиного примірника німецької книги «Попередження християнам проти турків».

В Україні, як факсиміле було видано Малу книжку та Більшу книжку Тараса Шевченка.
Факсимільне видання однієї з найбільших реліквій українського народу – так званої "захалявної", або "Малої книжки" вийшло 1963 року до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (згодом були перевидання 1966 та 1984 рр.).
Це рукописні збірники віршів перших чотирьох років заслання поета (1847-1850).
У виданнях з фондів бібліотеки (1963, 1984 рр.) подається "Мала книжка" в її первісному вигляді; вона складається з окремих "захалявних" книжечок-зошитків у чорній шкіряній оправі, з золотим обрізом і в футлярі з картону. На корінці оправи внизу вибито золотом літери "М. Л." (Михайло Лазаревський). Очевидно Михайло Лазаревський цю книжечку і оправив; вона йому належала після смерті поета. В "Малій книжці" три ненумеровані і 431 нумерована сторінка мініатюрного формату (9,8 х 6 см).
Підготовка факсимільного видання та передмова Євгена Шабліовського.
Автограф (текст Щоденника) заголовку не має. На лицьовій стороні палітурки тиснення золотом: "Дневник Шевченка с 12 июня 1857 по 13 июля 1858 года", внизу – дата: "12 июля 1858 года", а на корінці – "М. Л." (Ініціали М. М. Лазаревського, одного з близьких друзів Шевченка). "При жизни Тараса Григорьевича дневник его почти никому не был известен; он был подарен, за тайну, ближайшему другу покойного, М.М. Л[азарев]скому, которому все почитатели поэта обязаны, вместе с нами, благодарностью за позволение взглянуть поближе на эту простую, сильную, истинно художественную натуру, на эту глубоко печальную, но поучительную, геройски выдержанную жизнь."
Дудко В. Хто підготував першу публікацію щоденника Тараса Шевченка?
Шевченко вів щоденник в останні тижні заслання і повернення до Петербургу.
У даному виданні подається також автограф одного з найбільш важливих документів Шевченка – його автобіографія. Оригінал написано чорнилом в саморобному зошиті на восьми сторінках.
У рукописі є декілька поправок і дописок.
Підготовка текстів і післямова до факсимільного видання Є. С. Шабліовського.
Left
Right
Про історію видання першого "Кобзаря" згадок самого Шевченка не лишилось. Протягом тривало часу чи не єдиним джерелом відомостей про це були спогади П. Мартоса. Ось як він описував появу «Кобзаря»: «Шевченка я знав недовго. Я познайомився з ним в кінці 1839 року в Петербурзі у <…> Є. П. Гребінки, який порадив його мені як талановитого учня К. П. Брюллова…». Мартос домовився, що Шевченко намалює аквареллю його портрет, і ходив на сеанси. У квартирі Тараса було чимало паперів: ескізи, вірші. – Що се таке, Тарасе Григоровичу? – спитав якось. Шевченко пояснив: інколи він балується віршами й кидає їх до коробки під ліжком. Мартос попросив показати вірші. Той неохоче витягнув ящик. І тут Петро Іванович зрозумів, що за мить він нічого не зможе оцінити й попросив рукописи додому. Шевченко довго не погоджувався, потім дав якусь частину з умовою, щоб той нікому не показував. «Узявши папери, – пише Мартос, – я негайно пішов до Гребінки,й ми, затративши зусилля, розібрали папери й прочитали… Багато сили стоїло мені умовити Шевченка, поки він погодився надрукувати книжку. 1840 року я надрукував Кобзаря"».
Деко О. Тарас Шевченко. 1840. Два кроки в безсмертя
Набирався й друкувався "Кобзар" приблизно з місяць. У реєстрі Петербурзького цензурного комітету зазначено, що цензор П. Корсаков підписав квиток на його випуск з друкарні в світ 18 квітня 1840 року.
Не всі випущені примірники "Кобзаря" були однакові за обсягом. В одних було зроблено менше купюр, в інших – більше; перші відповідно мали 115 сторінок (1471 рядок), другі – 114 (1429 рядків). Друкувався "Кобзар" у друкарні Є. Фішера. Книжку випущено в м'якій паперовій обкладинці. Сьогодні не існує жодного примірника в первісній обкладинці. Цікава особливість "Кобзаря" – офорт на початку книжки за малюнком художника В. Штернберга: народний співець-кобзар із хлопчиком-поводирем. Призначення офорта – створити відповідний настрій, ввести читача в образний світ "Кобзаря". Успіх "Кобзаря" у читачів був величезний. Жодне з попередніх українських видань не набуло такого великого поширення.
В. С. Бородін "Про факсимільне видання "Кобзаря" 1840 року".
Пройдуть віки, настане вічне літо,
І так, як ми, як з нами це було,
Над книжкою твоєї "Енеїди"
Нащадок схилить радісне чоло.

Володимир Сосюра
Поема "Енеїда" – перший твір серед літературного доробку І. П. Котляревського – перший і за часом написання, і за суспільно-художнім значенням. Письменник працював над поемою з невеликими перервами близько тридцяти років, починаючи з 1794 р. Опублікував поему в повному обсязі видавець О. А. Волохінов у Харкові 1842 р. під назвою "Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И. Котляревским". Це було перше повне видання поеми, підготовлене до друку автором. До книжки додано у дві колонки "Словарь малороссийских слов, содержащихся в "Энеиде", с русским переводом". Опрацьовуючи сюжет Вергілієвої "Енеїди", І. П. Котляревський дав йому нове, оригінальне тлумачення і створив цілком самобутню поему з виразним національним колоритом. Це жартівливо-сатиричний переспів українською мовою класичного римського твору, що вражає читача неповторністю дотепністю, витонченістю спостережень в зображенні українського побуту другої половини XVIII – початку XIX ст., викривальним струменем, іскрометним гумором і блиском національних барв.
Передмова до факсимільного видання "Енеїди" 1842 року
Є. С. Шабліовського, Б. А. Деркача.
галерея ФАКСИМІЛЬНИХ ВИДАНЬ
з фондів бібліотеки
Азбука Ивана Федорова, 1578
Киевская Псалтирь 1397 года
Остромирово Евангелие
Изборник Святослава 1073 года
Жития Кирилла и Мефодия
Повесть о Зосиме и Савватии
Пушкин А. С. Песнь о Вещем Олеге
Пушкин А. С. Моцарт и Сальери
Детские книги издательства И. Н. Кнебель
Слово о полку Игореве
Сказание о князе Михаиле Черниговском и о его боярине Феодоре
Волшебный фонарь, или Зрелище санкт-петербургских расхожих продавцов, мастеров и других простонародных промышленников, изображенных верною кистью в настоящем их наряде и представленных разговаривающими друг с другом, соответственно каждому...
Мерзляков А. Ф. Песни и романсы, 1830
Голлербах Э. Ф. Город муз
Пушкин А. С. Евгений Онегин, роман в стихах, 1837
Left
Right
Цей проект розкриває багатогранність та цінність фондів бібліотеки

Над проектом працювали

Баскакова Світлана, директор бібліотеки
Вигівська Вікторія, завідувач сектору бібліотеки
Contact us:
Library Kryvyi Rih National University
http://lib.knu.edu.ua

E-mail: libktu@gmail.com
Pushkina, 37 Street, Kryvyi Rih
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website